Задля збереження лікарень та надання гарантованого пакета медичних послуг у невеликих районних центрах не обійтися без реструктуризації та скорочення штатів.«Заплатила водію 600 гривень, щоб привезти до хірурга свого сина, а мені в районній лікарні кажуть: «Чого приїхала? Вези його до Каховки! Тут його прооперувати не зможуть. Доведеться доплачувати і їхати».
Подібні цій історії, яку розповіла жителька Козачих Лагерів, мало не щодня спостерігає завгосп Горностаївської центральної районної лікарні Олександр Полєвой.
— Навіть пролікувати запалення апендиксу або переломів у нашій лікарні ви вже не зможете. Та й з усіх п’яти поверхів ЦРЛ зараз працює лише два. Інші законсервовані, працювати нема кому. Не знаю, навіщо взагалі тримати лікарню, де не можуть лікувати людей. Краще б уже на кожне село дати по машині, щоб возити хворих до лікарень у сусідні райони, — каже він.
У малому райцентрі без скорочень не обійтись
Величезний п’ятиповерховий комплекс лікарні у розташованому в 130 км від Херсона невеличкому райцентрі виглядає справжнім хмарочосом. Збудували його ще в радянські часи, коли ніхто не рахував витрат на утримання штату і незліченних приміщень.
Замислитись, що з усім цим робити, керівництво Горностаївського району змусила реформа вторинної ланки медицини. Надання спеціалізованої медичної допомоги зазнає істотних змін уже з 1 квітня 2020 року. Хворі самостійно обиратимуть для лікування будь-який медзаклад, а Національна служба здоров’я України сформувала вимоги до лікарень, які зможуть претендувати на оплату медичних послуг. Для отримання «грошей, які підуть за пацієнтом», лікарні повинні мати технічне оснащення та фахівців за певним переліком, відповідати стандартам та протоколам лікування. Ті з них, які не виконають таких умов, мусять закрити або перепрофілювати, чи перевести на фінансування виключно з бюджетів місцевих громад.
Це змусило Горностаївську районну раду 25 жовтня прийняти рішення про закриття одразу двох відділень – хірургічно-гінекологічного й терапевтичного №2, розташованого в Червоній Поляні – та скорочення 26 співробітників комунального некомерційного підприємства «Горностаївська ЦРЛ». Внесені до граничної чисельності та структури лікарні зміни будуть введені в дію з 1 лютого 2020 року.
Потреба в ліквідації двох відділень викликана тим, що вони не здатні витримати вимоги НСЗУ для отримання державного фінансування за лікування пацієнтів. Провину за це депутати райради Володимир Луговець та Світлана Стадник поклали на керівництво ЦРЛ та району, які не змогли вчасно забезпечити заклад необхідним обладнанням та кадрами.
За словами голови профкому КНП «Горностаївська ЦРЛ» Олени Полєвої, відтік кадрів почався ще за колишнього головного лікаря Івана Івлєва, якого звільнили наприкінці 2013 року через корупцію.
— Над залученням молодих кадрів ніхто не працював. У результаті, тут залишились майже самі пенсіонери, — стверджує Олена Полєва.
Наявність проблем у лікарні не заперечує і районна рада. 27 серпня ц. р. вона визнала незадовільною роботу в. о. її головного лікаря Василя Ялового та призначила нового керівника Андрія Кошеля.
Андрій Кошель
Призначення Кошеля відбулось на тлі резонансної історії зі звільненням з лікарні трьох молодих спеціалістів, які не встигли пропрацювати й одного місяця. Двох хірургів та гінеколога не задовольнили вкрай низькі зарплати та умови роботи, тому один за одним протягом серпня вони звільнились та переїхали працювати до інших міст. За словами самих лікарів, далеко не останньою причиною їхнього звільнення стали побоювання втратити фахові навички через малу кількість пацієнтів у Горностаївському районі. Приміром, торік тут народилося лише 163 дитини.
Натомість НСЗУ і Міністерство охорони здоров’я вимагають, щоб лікар приймав не менше 400 пологів на рік: вважається, що лише в цьому випадку його послуги можуть бути безпечними і для жінки, і для дитини. До того ж, недостатня кількість пологів також автоматично б призвела до відмови НСЗУ оплачувати цю послугу в даній лікарні.
«Півтерапевта» хворого не врятує
До програми медичних гарантій з 2020 року увійдуть послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної та реабілітації. За словами голови НСЗУ Олега Петренка, на лікування інсульту служба планує витрачати 19 500 грн. за кожного хворого, на допомогу у пологах 8 500 грн. на кожну породіллю, гострого інфаркту міокарда – 15 800 грн.
— За ці послуги медичним закладам сплачуватимуть за пріоритетним тарифом, який дозволить пацієнтам отримувати їх безоплатно та на високому рівні. З часом цей перелік поширюватиметься на інші види медичної допомоги. Якщо лікарня укладе договір з НСЗУ на надання пріоритетних послуг і отримує оплату за них, ніхто не матиме права вимагати у пацієнтів якісь додаткові гроші, — пояснює Олег Петренко.
Як це виглядатиме на практиці, говорить директор КНП «Горностаївська ЦРЛ» Андрій Кошель:
— Приміром, до лікування інсультів є вимога: наявність у лікарні комп’ютерного томографу. Оскільки у нас його нема, такого хворого автоматично направлятимуть до Каховської районної лікарні, де томограф є. Пацієнта можуть залишити у нас, якщо він, приміром, не транспортабельний. Але його лікування буде обліковуватися як звичайний терапевтичний випадок з оплатою за відповідною ставкою – 1400 грн. замість 19500 грн. Тобто, коштів за це лікарня отримає значно менше. І я не певен, чи дозволить нинішній профіль нашого закладу прогодувати весь той штат, який ми на сьогодні маємо.
Нині в Горностаївській ЦРЛ діють інфекційне, терапевтичне, педіатричне та хірургічне відділення. Профільні лікарі є в усіх, крім хірургії. Водночас там працює 8 осіб медперсоналу. Недієздатне відділення дорого обходиться платникам податків і навряд чи зможе вижити за рахунок коштів НСЗУ у наступному році. Те ж стосується і червонополянського відділення ЦРЛ №2.
— На його утримання потрібно майже 1 млн. грн. на рік. Але воно взагалі не відповідає вимогам Міністерства охорони здоров’я: там відсутня лабораторія і навіть на мінімальному рівні не надаються необхідні медичні послуги. У відділенні №2 працює лише один терапевт на півставки та 10 осіб обслуговуючого персоналу. Навряд чи ці «півтерапевта» відповідатимуть вимогам НСЗУ, щоб забезпечити фінансування всього відділення. Та й особливої потреби в ньому нема, адже там перебуває лише кілька пацієнтів, які потребують не лікування, а соціального догляду. Водночас у Червоній Поляні працює сімейна амбулаторія з денним стаціонаром, яка повністю забезпечує обслуговування хворих, а в екстрених випадках направляє їх до районної та інших лікарень, — пояснює Андрій Кошель.
Зберегти обидва «напівживі» відділення можна було б лише за рахунок коштів з місцевих бюджетів. Однак голови обох розташованих у Горностаївському районі ОТГ Олексій Кільдеров та Дмитро Ляхно попередили, що громади не здатні утримувати відділення, які не отримуватимуть фінансування від держави.
Де взяти лікарів?
Щоб зберегти бодай кілька діючих відділень, лікарні доведеться вирішити проблему з кадрами. Для цього райрада планує запровадити програму стимулів для молодих лікарів, за основу якої взято програму, що вже кілька років доволі успішно діє в Бериславському районі.
— Ми хочемо запропонувати виплачувати медикам протягом перших трьох років роботи в районі у вигляді стипендій або доплат до посадових окладів у розмірі 2 тис. грн. на місяць, — обіцяє голова Горностаївської райради, секретар Таврійської госпітальної ради Сергій Карпеченко.
— Без підтримки громад та спонсорів нам не обійтись. Приміром, ми маємо для лікаря вільну службову квартиру, однак вона потребує поточного ремонту. Місцеві аграрії не проти допомогти з цим, але вони готові вкласти кошти лише під конкретного спеціаліста, — додає Андрій Кошель.
За його словами, під час реформи не обійтись без зміни профілю й інших районних лікарень. З колегами з сусідніх районів він уже почав радитись – які види медичних послуг могли б надавати лікарні, які входять до Таврійського госпітального округу. Приміром, послугами хірурга жителі Горностаївського району могли б скористатись у Каховці або Великій Лепетисі. Натомість пацієнтами інфекційного відділення Горностаївської ЦРЛ могли б стати жителі Верхнього Рогачика або Нижніх Сірогоз.
— Ми намагаємось визначитись з оптимальною структурою лікарні і хочемо залишити в ній інфекційне, педіатричне та терапевтичне відділення. Для цього потрібно, щоб їхні послуги відповідали протоколам лікування, — коментує Сергій Карпеченко. – Проте ключовою фігурою тут стане лікар. Саме він визначатиме, скільки йому потрібно медсестер, технічних працівників, того чи іншого обладнання. Оскільки кошти надходитимуть лише за надання конкретних послуг, ми вже не зможемо утримувати величезний штат медичного персоналу. Доведеться ущільнити відділення ЦРЛ та знизити видатки на утримання будівлі. Але головне для нас – дати можливість людям отримати якісну медичну допомогу в нашій лікарні.
Олег БАТУРІН.
Фото автора.