Всесвітній День серця та місячник, які проводяться в вересні, невипадково присвячені підвищенню обізнаності населення про хвороби серця, профілактиці та попередженню ускладнень від своєчасно невиявленої проблеми з головним «двигуном» людського організму. Пов’язане це з тим, що рівень захворюваності та смертність від хвороб серця вийшла на перше місце в світі та Україні, зокрема.
Відтак медики звертають увагу на необхідність залучення пильнішої уваги до свого здоров’я, усвідомлення того, що на виникнення і перебіг хвороби можна і потрібно активно впливати.
– Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань – це артеріальна гіпертензія, надмірна вага, гіподинамія, тютюнопаління та стреси, – звертає увагу головний лікар Херсонського обласного кардіологічного диспансеру, заслужений лікар України Олег Мазуряк. – Щоб давати відсіч, людина має не тільки слідкувати за своїм станом, а й своєчасно звертатися за лікарською допомогою.
Цей медичний заклад є провідним в області з надання такого виду медичної допомоги. Щоб зберігати високий рівень, потрібні висококваліфіковані кадри, якими славиться ХОКД, а ще новітнє обладнання, яке потрібно своєчасно оновлювати, аби йти в ногу з часом. Останнім часом виділення коштів на його придбання пробуксовує. Упродовж 5 років не можуть вирішити питання з придбанням ангеографа, який вкрай потрібен для проведення сучасних операцій для порятунку життів. Старий морально та фізично застарів за 12 років безперервної експлуатації. Практично в усіх областях придбали таку установку, а на Херсонщині до цього ніяк не доходить при розподілі бюджету. Звісно, що 23 мільйонів гривень не віднайти без державної підтримки. Крім того, вкрай назріло придбання ультразвукової системи діагностики експертного класу.
– Стрімке поширення серцевих хвороб змушує загострювати увагу на необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою, – зазначає завідувач консультативно-діагностичним відділенням ХОКД, головний експерт по кардіології департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Москаленко. – На артеріальну гіпертензію нині страждає третина дорослого населення, починаючи з 18-річного віку. 24% населення потерпає від ішемічної хвороби, щоправда це недуга старшого покоління, кому за 50. Нерідко це пов’язане зі спадковістю, супутніми хворобами (цукровий діабет), здебільшого викликаними шкідливими звичками, гіподинамією, зловживанням жирами тваринного походження. Інфаркти молодшають. Поодинокі випадки трапляються в 30-35 років. Одним словом, серцево-судинні хвороби стають головною причиною смертності, а відтак їх значно простіше і дешевше попередити, аніж потім вдаватися до оперативного лікування, тривалої реабілітації та інвалідізації. Звісно, що на УЗД-апараті 2008 року виробництва та апараті для холтерівського моніторингу 2000 років сьогодні важко діагностувати, коли є безліч новинок. З 2017 року в заощадливому режимі через зношеність працює і рентген-установка. В області функціонує Центр серця, однак розрахований він на ургентну, тобто невідкладну допомогу, термінові операції. Планові є не менш важливими, бо розраховані на упередження та уникнення обтяжень. Скажімо, доволі часто через пізнє звернення по допомогу звертаються пацієнти з гострим інфрартком
– Інша проблема – пізнє звернення по допомогу. Днями, скажімо, хворий аж на 12 добу з болями та вже з гострим інфарктом потрапив у реанімацію, а це вже тривале лікування та реабілітація, – говорить Олег Москаленко. – Дається взнаки й прикра та насторожуюча тенденція – сімейні лікарі помітно скоротили або подеколи і взагалі припинили направляти до нас на консультування та лікування хворих з районів, де недоступна спеціалізована діагностика.
Стрімке нарощування кількості випадків поширення хвороб кровообігу пов’язане і з процесом старіння населення. Однак і в достатньо молодому віці діагностується артеріальна гіпертензія, приміром дедалі частіше її виявляють під час медоглядів призовної кампанії у 19–20 річних юнаків. Серед факторів, котрі провокують її розвиток та ускладнення, – шкідливі звички, споживання енергетичних напоїв, недостатні фізичні навантаження, надмірна вага.
– З 1995-го, лікуючи порушення серцевого ритму, імплантуємо кардіостимулятори, донедавна широко займалися коронографією та стентуванням, однак через застаріле обладнання мусили обмежити проведення деяких видів операцій, – зазначає завідувач центру аритмії серця, а також відділення інтервенційної радіології Костянтин Макієнко. – Півтора роки для лікування аритмії використовується нова система електрофізіологічних досліджень та радіочастотної катетерної абляції (втручання). Це сприяє ефективності та більшій безпеці для хворого.
– Останнє обладнання за державний кошт ми отримали в 2017-му, – підтверджує Олег Мазуряк. – Завдяки сприянню народного депутата Федора Негоя.
Говорячи про рівень забезпечення кардіостимуляторами, то потреба в них значно вище, аніж можливість забезпечити ними за бюджетний рахунок. У середньому за рік виконується до півтори сотні таких операцій. Первинні – при гострих станах, заміна – планово в порядку черги. Гострою є потреба і в катетерах, яких надходить катастрофічно менше від реальної потреби. Приміром, досі отримують і кардіостимулятори, і катетери, замовлені ще в попередні роки. Тому листи очікування доволі довгі, особливо з числа городян, зазначають фахівці. Місто фінансує мізерну кількість апаратів – 4–5 на рік. До того ж, пацієнти очікують на різні модифікації кардіостимуляторів при гострій серцевій недостатності. Така процедура дозволяє уникнути раптової серцевої смерті внаслідок аритмії. Бракує і дефібриляторів – апаратів, котрі імплантуються і запускають серце в разі його зупинки, за функцією схожий на кардіостимулятор.