Центр журналістських розслідувань зафіксував старт нового логістичного проєкту Росії на окупованому Приазов’ї – розширення сухопутного коридору з Ростова в Крим через Донецьку і Запорізьку області. У квітні окупанти почали прокладати об’їзну на північ від Маріуполя – близько 70 кілометрів дороги, що передбачає зведення нових мостів, один з яких буде довжиною не менше 500 метрів.
Новий відрізок сухопутного коридору може складатися з паралельних автомобільного і залізничного шляхів – такої гіпотези Центр журналістських розслідувань дійшов на разом із Петром Андрющенком, радником мера Маріуполя, на основі супутникових даних за 22.04.2024 р., інформації з відкритих джерел та архівів.
Колаж: investigator.org.ua
Джерело фото: apps.sentinel-hub.com Колаж: investigator.org.ua
Досягнувши Нікольського, майбутня дорога повертає на південь і знову перетинається із трасою М-14 в районі с. Комишувате.
Вся ділянка майже одночасно з’явилася орієнтовно з 15 по 22 квітня, трохи більше ніж за тиждень. І це вказує на досить високі темпи просування.
Майже ідентичний маршрут, але у зворотному напрямку, в жовтні 2023 року ЦЖР позначив на схемі нової залізниці, припустивши, що саме так колія з’єднає Маріуполь і Бердянськ.

Про плани на об’їзну дорогу повз Маріуполь наприкінці березня 2024 року Путіну повідомив заступник голови уряду РФ і куратор окупованих територій
Марат Хуснуллін, а 17 квітня у міністерстві транспорту РФ розповіли, що будівництво обʼїзної завершиться у 2026 році – поки ж фахівці, мовляв, тільки розробляють проєктну документацію.
Те саме окупанти говорили й про проєктування нової залізниці на ТОТ півдня України, а в той час будівництво вже набирало обертів.
Автобан чи залізниця?
Сервіс Google Maps оновив зображення деяких районів Донецької і Запорізької областей. На онлайн-мапу з фото від 22 квітня 2024 року потрапила і територія довкола Маріуполя в радіусі ~35 кілометрів.Увагу привертають зафіксовані супутником роботи з електрифікації довкола селищ від Маріуполя у бік Бердянська, а також на північ, де й проходить гіпотетична об’їзна. Електрика в українських селах є вже давно, а прокладання не магістральних ліній електропередач, зазвичай, проводиться під майбутню залізницю.
Джерело фото: Google Earth Колаж: investigator.org.ua
Зокрема, біля р. Кальчик між селищами Ключове та Шевченко Нікольського району росіянам доведеться будувати міст через водосховище.
Відстань від берега до берега – близько 350 метрів, а саме надбережжя високе й стрімке, місцями скелясте, тож міст має бути завдовжки не менше пів кілометра.
Загалом, рівень складності об’єкта як для інженерів, так і для виконавців – не рядовий.
Кальчицьке водосховище на маршруті Маріупольської об’їзне Джерело фото: Google Earth Колаж: investigator.org.ua
“Думаю цілком можливо. Більш того, з огляду на те, що розширюючи дорогу Новоазовськ – Маріуполь, росіяни пішли саме таким «спареним» шляхом – це виглядає цілком можливим та логічним. Особливо, якщо розуміти не надто велику логічність побудови обʼїзної дороги за таким планом. Від Нікольського вже існує дорога на Мангуш і далі в Крим. Такий кут без залізниці немає реального сенсу. Спірна економія на складному рельєфі Нікольського району”, – погодився Петро Андрющенко з гіпотезою, що окупанти тягнуть довкола Маріуполя і нову колію, і нову автостраду.
Дорога Новоазовськ – Маріуполь у квітні 2024 р.
Об’їзна Маріуполя – не єдина ділянка, на якій зафіксовано будівництво чи інші роботи.
Скупчення людей і техніки, відрізки, на яких ведеться щось схоже на підготовчі роботи, ЦЖР фіксує в різних частинах півдня Донеччини і Запоріжжя, на західних околицях Маріуполя і далі узбережжям в напрямку Бердянська.
“Був колись саме такий радянський проект, аби прибрати в Маріуплолі залізницю від моря. З іншого боку, по документах, що вони погоджували з областю – скоріш від тієї об’їзної й логічно тягнути залізницю”, – зазначає Петро Андрющенко.
Все, що будує Росія на окупованих територіях, потрібно для посилення окупаційної армії. Центр журналістських розслідувань і “Маріуполь.Спротив” і далі стежитимуть за діями ворога у північному Приазов’ї, збираючи пазл окупаціійних військово-інфраструктурних проєктів.
Сергій Старушко