Вони пішли у небо, у свій останній рейс… Сьогодні в різних куточках України люди прощалися із загиблими в небі над Іраном співвітчизниками, командою та пасажирами збитого Boeing 737. Свою землячку, Катерину Статнік, в останню путь провели на Херсонщині. Попрощатися з представницею тепер вже «небесного екіпажу» прийшли сотні людей.
На велетенському храмовому дзвоні в Новій Маячці погрозливо повисла чорна хустка. Вже завтра Катя мала святкувати свій 28-й день народження… Та тільки вже не відсвяткує. Вся Україна ридала під ту телетрансляцію з 11-ма домовинами в Борисполі, в одній із них була Катя. На ранок привезли додому, до батьків. У Нову Маячку родина переїхала кілька років тому, з Нової Каховки. Катерина ж, закінчивши школу, поїхала до Києва. Університетський диплом, престижна й романтична професія, кохання! Здавалося б, попереду довге, насичене яскравими фарбами життя. Планували весілля зіграти. Катя чотири роки зустрічалася з Іваном. Стюардеса і пілот. Працювали в одній компанії і, бувало, літали одним рейсом. На 8-ме він чекав її в Києві, мали Різдво святкувати… Сьогодні її Іван поряд, приїхав на похорон. З усього видно, хлопцеві нелегко, але тримається. Він же пілот. Суто по-діловому просить журналістів не турбувати родичів загиблої. Та ми й не підходимо близько. Із людьми спілкуємося далеченько від місця прощання. Односельці йдуть із квітами й вінками. І плачуть…
-Та хто ж це міг подумати, що до нас таке горе прилетить? У мене, знаєте, який шок був від тієї новини… Не дай, Боже, таке горе комусь пережити. Шкода дівчину, всіх загиблих, її колег і пасажирів, дуже шкода, – говорить жителька Нової Маячки Олена.
Біла труна, загорнута в синьо-жовтий прапор. Кажуть, під ним – весільна сукня, куплена і вкладена мамою Каті. Моторошно… Труну з двору й до кінця вулиці несуть на руках. На розі зупиняються. Така вже сільська традиція проводів у вічність – обов’язково остання стоянка, там де ніженьки ходили… Частина людей до прощання доєднується біля місцевого храму. Тут щойно почнеться відспівування. Дорогу Каті вистеляють живими квітами…
Після служби процесія переміщується на сільське кладовище. Ось і все, навіки молода… Катерино, R.I.P…
Марина САВЧЕНКО
P.S. Редакція «Нового дня» висловлює щире співчуття рідним, близьким і колегам Катерини Статнік. Розділяємо ваш біль і пам’ятатимемо про Катю. Світла пам’ять.