Від року минулого до року прийдешнього

Новий рік – найкращий час для того, аби осмислити частку пройденого життєвого шляху і обміркувати наступні кроки. Тож і «Новий день» пропонує читачам своє традиційне передсвяткове опитування відомих на Херсонщині людей. Якими ж досягненнями та здобутками вони можуть похвалитися у році, що минає, і чого чекають від року майбутнього?Поет і журналіст, постійний автор «Нового дня», член Національної  спілки письменників України Василь Піддубняк:— Цього року вийшла друком моя збірка віршів «Озиме сонце».

І вперше у моєму житті вона отримала аж дві престижні відзнаки – літературну премію імені Куліша та перемогу в конкурсі «Найкраща книжка Херсонщини». Втім, «спочивати на лаврах» ніколи: завершив роботу над моїм «Словником журналіста і видавця» на п’ять тисяч слів – писав його двадцять років! Моє найбільше бажання побачити його у друкованому вигляді саме 2020-го. Завершую ще одну розвідку – дослідження «Слова о полку Ігоревім». Це, свого роду, сплав ораторської прози й поезії, який вимагає перекладу й пояснень деяких слів. Працював над ним з 1984 року.  З побутових «здобутків» — нещодавно підвищили пенсію. Аж на сорок з лишком гривень!

Начальник Головного управління Національної поліції Херсонщини, полковник Олександр Прокудін:

— Рік, що завершується, став для мене роком відповідальних призначень – за порівняно короткий час два їх випало на долю. Спершу перевели з Херсона до Києва, начальником Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України. А потім повернули до рідного міста – керувати поліцією краю. Інша помітна подія: нинішнього року вперше в Україні приймали національний чемпіонат з практичної стрільби на нашому полігоні. Команда поліцейських Херсонщини виборола на ньому друге місце – вважаю, це успіх. А в наступному році дуже хочу захистити докторську дисертацію на тему «Організація і проведення спеціальних операцій Національної поліції України».  Готую її на базі Дніпровського державного університету внутрішніх справ уже третій рік поспіль. А захищатися буду в Харківському національному університеті внутрішніх справ. 

Директор-художній керівник Херсонського обласного театру ляльок Віктор Гаврилюк:

— 2019 рік був для мене і нашого колективу дуже насиченим визначними подіями. У жовтні приймали фестиваль «Кришталеві вітрила», в якому брали участь дванадцять популярних театрів з усієї України. У листопаді дебютували із першою в історії театру виставою для дорослих «Ніч проти Різдва». Представили також дві новорічні вистави для дітей, одну з яких – за сприянням фонду «Відродження». А на березень наступного року плануємо оригінальну і. сподіваюся, дуже цікаву виставу «Про що співає козак Мамай» на основі українських народних легенд. А до того – ще чотири спектаклі на різні теми.

Голова Ради ректорів області, ректор Херсонського національного технічного університету, професор Юрій Бардачов:

— Цей рік пройшов для нас «під знаком» модернізації. Між навчальними корпусами проклали доріжки з тротуарної плитки, відремонтували ділянку водогону, у самих корпусах замінили старі вікна на металопластикові, у корпусі номер три реконструювали систему опалення. Все це – як за кошти державного бюджету, так і за спонсорські. Тепер у нас тепло! А на наступний рік хочемо збудувати ще й автономну котельню. Сподіваємося, оновлене керівництво Міністерства освіти і науки України виконає свої обіцянки і надасть гроші для фінансування важливого для університету проекту. До того ж, є ще й величезний інвестиційний проект стосовно зведення житлового містечка з басейном і тренажерним залом, яким зможуть користуватися студенти. За передачу під це містечко землі можемо отримати великі кошти для розвитку вишу.

Голова Зеленопідської об’єднаної територіальної громади Галина Лобунько:

— Усі мої здобутки – вони неподільні від здобутків громади. Напевне, так і повинно бути. А похвалитися нам є чим. Для ОТГ багато чого зробили, та найголовнішим досягненням я вважаю залучення до роботи у нашій амбулаторії одразу трьох дипломованих лікарів – педіатра і двох терапевтів. Вони переїхали до нас з Херсона, Запоріжжя, Горішніх Плавнів, і повірте, для цього потрібно було докласти неабияких зусиль. Та й на наступний рік планів чимало. Зокрема, хочемо провести термомодернізацію шкільної будівлі, яка є опорною – адже її відвідують хлопці та дівчата з п’яти сусідніх сіл. Для цього необхідно вкласти десять мільйонів гривень, і половину розраховуємо отримати з державного бюджету. А ще всі мої земляки мріють про те, щоб київська фірма нарешті запустила на наших землях свою сонячну електростанцію. Ділянку у 1200 гектарів вона взяла в оренду ще 2012 року, але сонячні панелі досі стоять тільки на двох гектарах, хоча орендну платню бізнесмени справно вносять до скарбнички громади.

Директор найстарішої у Херсоні гімназії № 20 Оксана Цеховлес:

— Мої успіхи – це успіхи гімназистів. І тут є про що розповісти. У 2019 році наші діти завоювали 87 призових місць на всеукраїнських предметних олімпіадах, ще 49 їх науково-дослідницьких робіт відзначили на конкурсах-захистах Малої Академії Наук. Ми пишаємося, що учениця 10-А класу Влада Судавцова стала обласною стипендіаткою, учень 8-Б класу Микола Годованюк виборов стипендію Кабінету міністрів. А п’ятикласника Михайла Патрухова представили до стипендії Президента України за перше місце у міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченко. У нинішньому навчальному році в гімназії оновили кабінети англійської мови – зараз тут інтер’єри у стилі хай тек. А кабінетів інформатики у нас тепер аж чотири – по два для молодших класів і старшої школи. Навряд чи ще якась школа на Херсонщині має таку ж їх кількість. А якщо говорити про мрії, то всі – і я, і педагоги, і вчителі з дітьми – мріємо, аби хоч наступного року міськрада зглянулася, і виділила кошти на ремонт фасаду. Адже наступного року гімназії № 20 виповнюється 205. Хотілося б до цієї дати причепурити зовнішній вигляд історичної будівлі.     

Директор сафарі-парку на Арабатській стрілці Олексій Гетта:

— Досить напруженим для нас був 2019 рік. Сафарі-парк молодий, тож його активно розбудовуємо: облаштували кілька великих та затишних вольєрів для берберських львів і тигрів, ігровий майданчик для найменшеньких відвідувачів. Колекція звірів у нас також зросла десь відсотків на двадцять – додалися рідкісні леопарди, дикобрази, мавпочки. Є надія, що наступний рік зустрінемо зі світлом – сафарі-парк нарешті підключать до електромережі. Адже бюрократична тяганина з цього приводу тривала цілих три роки, і обійшлася нам у купу часу та нервів. Та зрештою, майже все позаду – навіть трансформатор встигли привезти.  

Запитував 

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.