У Херсонському художньому музеї ідентифікували викрадені окупантами роботи Єгора Толкунова

Співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували дві роботи херсонського майстра Єгора Толкунова, які були викрадені російськими окупантами восени 2022 року. Їх побачили на одному з останніх фото з Центрального музею Тавриди.Про це повідомили на Facebook-сторінці Херсонського художнього музею.Як йдеться в дописі, світлина, на якій виявили вкрадене, була зроблена у березні 2026 під час візиту представників окупаційного "міністерства культури" до Центрального музею Тавриди.

Єгор Толкунов (1943–2018) — один із херсонських художників, майстер портрета, жанрової картини, пейзажу, натюрморту та, пізніше, абстракції, повідомили у музеї.

Перша робота, яку вдалось ідентифікувати — Автопортрет. 1987. Полотно, олія.

Співробітники музею зазначають, що цей ліричний автопортрет, написаний зі спини, тонко передає душевний стан митця. У творчості Толкунова це один із багатьох образів, де він зображує себе за роботою, підкреслюючи нерозривний зв’язок з навколишнім світом.

"Попри те, що обличчя видно лише у профіль, поза постаті на тлі безкрайнього засніженого простору промовисто передає глибоку зосередженість, внутрішню силу та абсолютну відданість своїй справі. Лаконічний пейзаж слугує не просто декорацією, а стає камертоном для цього тихого внутрішнього діалогу митця з природою", — йдеться в дописі.

Херсонські музейники ідентифікували ще дві роботи, викрадені окупантами

Єгор Толкунов. Автопортрет. 1987. Полотно, олія. Херсонський художній музей/Facebook

Другою роботою є Ливарний цех. 1980. Полотно, олія.

На перший погляд, це типова індустріальна картина в дусі соцреалізму. Проте вона наочно демонструє, як Толкунов навіть у радянські часи зберігав творчу незалежність і майстерно поєднував вимоги епохи з особистим баченням, йдеться у дописі.

"Репутація художника базувалася на безкомпромісності: він писав так, як відчував, а не так, як вимагали канони соцреалізму. Як результат — замість холодного пафосу ми бачимо живу атмосферу заводу. Сувору естетику цеху підкреслює темна "металева" гама з акцентами червоного й білого", — написали співробітники музею.

Херсонські музейники ідентифікували ще дві роботи, викрадені окупантами

Єгор Толкунов. Ливарний цех. 1980. Полотно, олія. Херсонський художній музей/Facebook

Вони вважають, що ці дві роботи яскраво демонструють дві грані творчості Толкунова: інтимно-ліричну (автопортрет) і соціально-трудову (цех). Обидві є цінними документами як його особистого шляху, так і цілої епохи.

15 квітня генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що незаконному директору Центрального музею Тавриди у тимчасово окупованому Криму заочно повідомили про підозру у викраденні майже 11 тисяч експонатів Херсонського художнього музею імені О. О. Шовкуненка. Йому інкримінують воєнний злочин, скоєний групою осіб за попередньою змовою.

За українським законодавством за це передбачено покарання — від 8 до 12 років позбавлення волі. Наразі вирішується питання про оголошення його в розшук.

Що відомо про пограбування окупантами Херсонського художнього музею

11 листопада 2025 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України на порталі WAR&SANCTIONS оприлюднило інформацію про понад тисячу культурних цінностей, які російські окупанти викрали з Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка.

3 січня 2025 року у музеї повідомили, що загальна кількість викрадених з художнього музею ідентифікованих творів мистецтва налічує 130 одиниць.

1 листопада 2022 року російські окупанти пограбували художній музей у Херсоні.

3 листопада 2022 року поліція почала розслідувати справу, яку відкрили за фактом пограбування військовими РФ цінностей Херсонського художнього музею.

7 листопада 2022 року на сторінці у Facebook Херсонського художнього музею, адміністрація виклала пост про те, що картини, викрадені з військовими РФ, "засвітилися" у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі.

Херсонський художній музей був відкритий 27 травня 1978 року. Розміщується в колишній будівлі міської ратуші, пам'ятці архітектури початку XX століття.


Джерело – Суспільне