Плани стійкості регіонів: Херсонщина – серед аутсайдерів за темпом робіт

В Україні тривають роботи із захисту об’єктів критичної інфраструктури перед наступним зимовим періодом у межах реалізації планів стійкості регіонів. Відповідні плани затвердили на початку весни. Наразі в уряді вже відмітили області, які поки що найкраще справляються із задачами і ті, які відстають. Серед останніх і Херсонська область.

Про це, а також про хід підготовки загалом повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба в інтерв’ю Укрінформу.

Він зазначив, що на сьогодні з резервного фонду виділили понад 22 млрд гривень на реалізацію планів стійкості областей. Водночас Олексій Кулеба наголосив, що ця сума є лише стартовим фінансуванням, а загальна потреба набагато більша – понад 5 млрд євро. За його словами, кошти залучатимуть із державного бюджету, за рахунок співфінансування громад й міжнародної грантової підтримки, а також – пільгових кредитів міжнародних фінансових інституцій.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України розповів які регіони зараз встигають з будівництвом альтернативної генерації та захистом критичної інфраструктури до встановленого урядом дедлайну – 1 жовтня 2026 року.

«По інженерно-технічному захисту об’єктів критичної інфраструктури зараз середній рівень виконання підготовчого етапу по країні становить понад 50%. Частина регіонів уже перейшла до наступних етапів, зокрема до фундаментів і монтажних робіт – це понад 300 об’єктів.

Якщо говорити про альтернативну генерацію – тут ситуація по громадах різна. Є регіони, які рухаються швидко, наприклад, Київщина, Черкащина, Харківщина – тому що в них уже є обладнання, є готові майданчики і є розуміння джерел фінансування. Є регіони, де темп нижчий, – Чернівецька, Полтавська, Херсонська і там потрібне пришвидшення – як по проєктуванню, так і по закупівлях та будівельно-монтажних роботах», – пояснив Кулеба.

Водночас він наголосив, що ситуація динамічно змінюється й нинішні результати не є показником.

«Хочу підкреслити, що для нас головне – результат до початку опалювального сезону. Ми неодноразово доводили до всіх очільників ОВА, що виконання планів стійкості – це персональна відповідальність кожного з них», – заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України.

Що говорить обласна влада?

Нагадаємо, що план стійкості Херсонщини очільник області Олександр Прокудін представив Президенту на початку березня цього року. Тоді ж він зазначав, що цей план передбачає посилення захисту критичної інфраструктури та розподілення генерації та використання альтернативних джерел живлення. Окремим напрямком плану стійкості Херсонщини є децентралізація теплопостачання. Так, в обласному центрі передбачена поетапна заміна централізованої системи на модульні котельні. Попередній план включає встановлення 59 модульних котелень у різних районах міста.

Продовжуючи тему, нагадаємо, що на початку квітня Олександр Прокудін в одному з інтерв’ю заявив про надходження до Херсонщини 600 генераторів, які використовуватимуть для заживлення об’єктів критичної інфраструктури.

Він також додав, що область очікує на поставку додаткових генераторів для забезпечення безперебійного водопостачання.

«Повністю забезпечені зараз засобами автономного електропостачання. Ще деякі недопрацювання є з водопостачанням. Там потрібні певні конкретні генератори. Шукаємо їх зараз. За місяць-два плануємо знайти та встановити», – повідомляв на початку квітня очільник ХОВА.

Що ж стосується теплопостачання, то, за словами Олександра Прокудіна, на об’єктах критичної інфраструктури в області працюють когенераційні установки:

«Якщо не буде світла, то люди хоча б із теплом будуть. Будь-які інші, більші установки складніше інсталювати, адже вони повинні бути під землею. Щоб це все ще й охолодити, потрібно багато дороговартісних і технічно складних речей зробити».

Тоді ж очільник ХОВА заявив, що наразі йде робота над проєктом великої когенераційної установки для обласного центру. Розмістити її планують під землею.

Чи встигне Херсонщина реалізувати усі пункти плану стійкості до кінцевого строку, визначеного урядом, невідомо. Ясно лише, що область знаходиться у вкрай складних умовах, адже через її територію пролягає лінія фронту і обстріли окупантів не припиняються ні на день. А це звісно ж негативно впливає на темпи будівельно-монтажних робіт. Крім того, в регіоні катастрофічно бракує кваліфікованих кадрів, і не всі фахівці з інших регіонів погоджуються приїздити на Херсонщину через надскладну безпекову ситуацію.

Водночас логічно було б врахувати всі особливості та ризики у регіоні при підготовці його плану стійкості аби все ж встигнути реалізувати все задумане. Залишається сподіватися, що влада області саме так і зробила, і жителі Херсонщини не залишаться наступної зими без тепла, води та світла через атаки ворога.

Фото Анатолія Андрєєва.


Джерело – Гривна