У Херсоні знову загострився дефіцит педагогічних кадрів. Замість дипломованих спеціалістів, викладати математику, інформатику, іноземні мови та інші важливі дисципліни нинішнього навчального року узяли 86 студентів старших курсів профільних вишів — вони здобувають освіту за вільним графіком. Розрахунок на те, що після отримання дипломів вони й залишаться там працювати замість колег, котрі пороз’їжджалися «за довгим євро» у Польщу, Чехію, Німеччину.
Але навряд чи цей нехитрий розрахунок на сто відсотків виправдається. Адже стартова зарплата молодого вчителя без педагогічного стажу у нас на рівні мінімальної – 4,7 тисячі гривень. Отримуючи близько чотирьох тисяч гривень «чистими», не можна утримувати родину та винаймати житло. Та й навіщо п’ять років «гризти граніт науки», аби потім заробляти, як середньостатистична прибиральниця? Простіше вже піти продавцем до найближчого супермаркету – там і платять вдвічі більше, і відповідаєш не за дітей, а всього лише за ширвжиток. Тож школи «викручуються», як можуть.
— У гімназії викладачка фізичної культури пішла в декрет. На її місце відшукали вчителя з числа наших же випускників. Та нині вона з декрету виходить, а її попередник викладатиме фізику. Має на це право, оскільки закінчує фізмат. Чекаємо на вчительку молодших класів, також нашу випускницю – вона закінчує виш в Одесі, та за сумісництвом навчається у духовній семінарії. Хоча треба зізнатися, що без старшого покоління кадрову проблему не подужали б: адже кожен п’ятий учитель сьогодні або пенсіонер, або перед пенсійного віку. Тож я б їм у продовженні контракту не відмовляв би, — зауважує директор гімназії № 3 Херсона Олексій Петров.- А щодо дефіциту педагогів у цілому, то я його прогнозував ще років п’ятнадцять тому.
Подекуди місцеві громади намагаються втримати вчителів на робочих місцях, пропонуючи їм усілякі стимули. Їм встановлюють премії та доплати з бюджетів району та ОТГ, вряди-годи купують квартири й будинки. Проте саме в Херсоні і того немає. До того ж, компромісами тут не обійтися – доцільна зміна ставлення до сіячів розумного, доброго, вічного у межах держави, підвищення для них якості життя та соціальних гарантій. Так, принаймні, вважають експерти. Хоча їх пропозиції поки що залишаються побажаннями.
— Впродовж останніх років Міністерство освіти і науки України скорочувало замовлення на підготовку педагогів коштом державного бюджету. То звідки ж візьметься потрібна кількість молодих фахівців? – задає аж ніяк не риторичне питання ректор Херсонського державного університету, професор Олександр Співаковський. – Бувши депутатом у Верховній Раді минулого скликання, пропонував зміни до освітнього законодавства, аби зарплату дипломованого педагога встановили в межах чотирьох мінімальних. Після цього молоді люди, котрі прийдуть працювати з дітьми в класи, могли б сподіватися на заробіток не менше десяти тисяч гривень «на руки». Але тоді його відклали на «потім», і нинішня каденція українського парламенту також не виявляє активності у просуванні цього проекту.
Між тим, проблема дефіциту вчительських кадрів сама по собі не розв’яжеться. Навпаки: вакансій у навчальних закладах найближчим часом лише додасться. Начальник управління освіти Херсона Юрій Ніконов каже: зараз з 1700 вчителів обласного центру десь п’ятнадцять відсотків складають пенсіонери. А їм рано чи пізно доведеться «скласти повноваження»: адже комусь потрібно лікування, а хтось уже просто хоче відпочинку, як би не любив свою роботу. До того ж, втілювати нові освітні технології мають молоді. Тут уже не до реформи, коли більше думок про те, що в попереку стріляє, чи як там онуки…
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.