Перед професійними святами традиційно прийнято говорити про те, що чого вдалося досягти і які плани на майбутнє, так званий після святковий період. Про це розмова з генеральним директором КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша» Малицькою Аллою Павлівною. Медицина сьогодні опинилася у центрі уваги - на неї сподіваються і довіряють.
-У кінці 2019 року відбулася зустріч Херсонського мера з головними лікарями міських лікувальних закладів на якій він поцікавився, що слід оновити з медобладнання, щоб отримати право заключити договори з Національною службою здоров’я України. І саме після цього кожна лікарня отримала близько трьох мільйонів гривень капітальних видатків для оновлення медобладнання. А на сьогоднішній день вже завершені тендерні процедури і ми придбали два сучасних наркозних апарати, які значно убезпечать процес дачі наркозів.
У нашій лікарні 4-и операційних, тож їх поява для нас важлива і значуща. Буквально на днях наша лікарня купила бронхоскоп, що дозволить на наступний рік контрактуватися на бронхоскопію як пріоритетну послугу. Також минулорічні кошти допомогли отримати оснащення для надання паліативної допомоги. З гордістю можу зазначити, що у лікарні на гідному рівні оснастили інсультний центр: придбали монітори, дефібрилятори.
Під час оголошеної в усьому світі пандемії, нас знову підтримала фінансово міська влада. Було виділено близько 16 мільйонів гривень на обладнання, засоби індивідуального захисту, дезінфікуючі засоби. У цей період ми купили 10 апаратів штучної вентиляції легень, які «служитимуть» у відділенні реанімації, інсультному центрі і в приймальному відділенні.
- А раніше ж так і було – тільки державне фінансування. А в сучасних умовах маєте інші джерела доходів?
- Так, у складні часи нам допомогли меценати і волонтери. Спочатку отримали різноманітної допомоги майже на 1 млн.грн. Потім - такою ж вартістю нам передали новий унікальний апарат, що переданий у пульмологічне відділення для оцінки ефективності лікування пацієнтів з пневмоніями за різними рівнями тяжкості. У Херсонській області він такий один.
Крім того є і власні надходження за рахунок платних послуг. І ці кошти однозначно направляються на поліпшення умов перебування пацієнтів у палатах.
Ще ми розгорнули таку собі кампанію по облагородженню місць очікування в поліклініках. У рамках міської програми «Доступне місто» провадимо ремонти, поки що за власні кошти. Незабаром плануємо встановити підйомники, кулери з водою, зручні меблі. До речі, в більшості підрозділів лікарні кулери вже слугують пацієнтам.
-Тобто проблема з чергами невмируща?
-Погоджусь, цю проблему складно вирішити за один раз. Приміром, на базі поліклініки №2 змінили роботу реєстратури і створили свого роду міні - кол-центр. Раніше пацієнти скаржилися, що не могли додзвонитися. Відтепер працює система: на один номер телефону підключено 5 апаратів, щоб люди могли записатися в чергу оперативно.
Але часом люди не хочуть користуватися правом електронного запису. От приходять у визначений для себе день і хочуть потрапити до лікаря саме в цей день.
Ще допомагає дещо обійти черги робота лікарів в онлайн-режимі. Лікарі стали доступнішими і можна отримати консультацію за допомогою телефону. І навіть проводячи опитування людей шляхом анкетування ми вивчаємо ситуацію з чергами і це привід і надалі міркувати як вирішити це питання.
-Які проблеми ще залишилися невирішеними?
-На жаль, все ще є містяни, які не визначилися з сімейним лікарем. І я можу сказати, що у нас залишилося небагато лікарів, які можуть укласти декларацію. І херсонцям слід бути активнішими. Бо в області вже є прецеденти, коли людині просто ні з кого вибирати – сімейні лікаря набрали необхідну кількість клієнтів.
Уже розпочали надання допомоги по «вторинці». Усі чекали другого етапу і в першу чергу сподівалися на підвищення заробітної платні, як це було з «первинкою». Однак, цього поки що не сталося – не отримали достатньо коштів.
Ще одна велика проблема – кадрова. Дефіцит середнього медичного персоналу. Ми радо їх радо зустрічаємо після навчання, приймаємо в колектив. У лікарні на постійній основі діє сестринська школа. Навчаємо, ділимося досвідом. І от коли вже спеціаліст набуває відповідної фахової категорії, він переходить в приватну клініку через низьку заробітну платню у нас. На жаль, вирішення цієї проблеми також не бачу.
-Які плани на після святковий період?
-Наша лікарня ввійшла у вісімку лікувальних закладів, що визначені опорними на Херсонщині, визнана як лікарня інтенсивного лікування. І в планах переобладнання приймального відділення. Мені доводилося бувати в лікарнях Польщі, Німеччини, Голландії і маю наочний досвід раціонального розподілу пацієнта при госпіталізації. Щоб там знаходилося все обладнання, за допомогою якого можна визначитися, в яке відділення його госпіталізувати для подальшого стаціонарного лікування. Щоб не втрачати час і вже надавати допомогу.
-І насамкінець пропоную Вам продовжити визначення хто такий хороший лікар?
-Хороший лікар – це професіонал, який постійно удосконалюється. Не один раз у 5 років підтверджує свою кваліфікацію, а систематично. Відповідно до останніх наказів Міністерства охорони здоров’я щорічно лікар має набрати відповідну кількість балів. Таку можливість, зокрема, надає Інтернет. До того ж у нас багато лікарів вільно володіють англійською мовою і «добувають» навчальну інформацію і з іноземних джерел. А потім діляться нею з колегами на Медичних радах. І ще одна риса важлива для хорошого лікаря – поважати думку свого колеги і цінувати свого Вчителя.
-Дякую за розмову і з наступаючим святом!