«Христос хрещається!», – так прийнято вітатися на Водохреще. У відповідь має прозвучати «У річці Йордан!». Здавна Водохреще або Богоявлення (одне з дванадцяти найголовніших християнських свят) асоціювалося з відвіданням церкви, лютим холодом і пірнанням в крижану воду. Але часи змінюються. Зими стають все теплішими, а святкові традиції більш формальними.
І замість відстояти службу в храмі багато хто приходить туди лише, щоб воду посвятити. Головною ж традицією на Водохреще в народі стає скупатися у водоймі, причому з обов’язковим фотозвітом у соцмережах. На річках і озерах сьогодні відвідувачі двох категорій – ті, хто зануруються в воду і дуже швидко звідти вибігають, і радісні глядачі. Це якщо не брати до уваги тих, хто заробляє на головній водохресній традиції. Якщо ж моржем, та ще й без підготовки, ставати не хочеться, є ще один варіант – комфортний: пірнути у воду з паром.
Ні, це не ванна і не джакузі. Останнім часом модно Водохреще на гарячому джерелі зустрічати.
Сила-силенна народу сьогодні була у Бехтерах на Голопристанщині, де розташований так званий гейзер. 50 гривень з душі і кайфуй собі!
Багацько автівок і навіть екскурсійні автобуси шикуються перед воротами водохресної купелі. Брудні дошки під ногами і не дуже охайні роздягальні… Про дорогу до гейзера, чи радше одну її назву, і взагалі нормальних слів не дібрати, це ж просто «жесть», пишуть люди у Фейсбуці. Та, власне, кого це хвилює? Головне, скупалися на Водохреще, все ж, як у людей!
Марина САВЧЕНКО.