День 1456. 18 лютого. Що обговорюють херсонці у соцмережах

А перше. Хто хоче віддати агресору окуповані ним території, разом з людьми? Чи згодні мільйони біженців, переселенців, ВПО які прислухалися до влади та покинули своє майно і житло. В більшості своїй знищеного. Хто компенсує ці втрати. Компенсує втрати зазвичай та країна, яка капітулює. Чи є така можливість у нашої держави? компенсувати ці втрати? Мешканцям не з зон бойових дій, не з ТОТ звісно не хочеться що б війна прийшла до їх двору, тому і волають за мир будь-якою ціною, ціною втрачених територій, ціною біженців і їх майна. Ціною загибелі сотень тисяч військових та цивільних.
Зараз є лише дві категорії населення: Перша.Люди, які втратили все, житло, майно, здоров’я, а багато хто і життя. І друга частина, які нічого цього не втратили, а деякі з них стали мати статки, доходи більші, ніж до війни.

***

Щороку 18–20 лютого українці вдома та в різних країнах світу розвішують на деревах паперових ангелів – у пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу України.
Ця тиха ініціатива народилася як знак вшанування Небесної Сотні.

***

Купа всього летить на Херсон та передмістя, скидає на голови вибухівку, розкидує “міни-пелюстки”, атакує херсонців без розбору на дорослих та дітей. Полюють за людьми й безжально вбивають.
Якщо росіяни кажуть, що не вбивають цивільних – не вірте, вбивають.
Якщо росіяни кажуть, що не атакують житлові будівлі – не вірте, атакують.
Якщо росіяни кажуть, що прагнуть миру – не вірте, вони прагнуть вбивати.
Якщо росіяни кажуть, що нам не має чим захищатися та чинити опір – не вірте, НАШІ працюють та навалюють окупантам.
Якщо росіяни ще щось кажуть – не вірте, вони брешуть, перекручують, маніпулюють…
Знання цих простих істин допомагають мені критично сприймати будь-які новини з посиланням на ворожі джерела та без очікувань сприймати інформацію про перемовини з варварами.

Джерело – Гривна