Рідкісна риба стала звичайноюХороша новина: у пониззі Дніпра «царську рибу» можна буде ловити легально. Така шаноблива назва за чудові смакові якості у народі давно закріпилася за стерляддю. Але її ще 1993 року внесли до Червоної Книги України, тож за один впійманий хвіст зараз можна заплатити 48 тисяч гривень штрафу, та ще й під кримінальне провадження потрапити.
Стерлядь і справді була в нас дуже рідкісною, однак з 2010 року її популяція помітно збільшилася завдяки зусиллям людини. Дніпровський виробничо-експериментальний осетровий завод імені Степана Артющика під Херсоном налагодив отримання потомства від «царської риби», та її випуск до головної української річки. До того ж, у великих масштабах.
Починаючи з 2010 року, Дніпро «обживають» більше десяти мільйонів особин стерляді, яка, на відміну від інших видів осетрових, не мігрує у Чорне море, і не стає здобиччю численних іноземних браконьєрів. Науковці стверджують, що принаймні чверть із цих новоселів мала б дожити до зрілості, і за п’ять-шість років (тобто з 2015-2016 років) почати розмножуватися у дикій природі. Біля Каховської ГЕС збереглися на дні й «греблі» зі щебеню, де стерлядь може відтворюватися. Відповідно, саме час ставити питання про віддачу з бюджетних коштів, витрачених на її вирощування, та надання квот на обмежений вилов у дельті Дніпра. Директор осетрового заводу Віталій Плугатарьов, зокрема, обіцяє вже нинішнього року скерувати відповідне звернення до Мінекології та Держрибагентства України.
Наука поспіху не терпить
Утім, Віталій Анатолійович і сам визнає, що процедура прийняття рішення швидкою не буде. І справа тут не в тому, що бюрократія усе гальмує. Адже для початку стерлядь потрібно ще вилучити з Червоної Книги, як вид, якому вимирання вже не загрожує. Але для цього потрібне не тільки рішення на рівні Національної Академії Наук України, а ще й попередні, досить ґрунтовні дослідження, скільки ж все-таки є тої «царської риби» від греблі Каховської ГЕС до Дніпровського лиману? До сьогодні їх ніхто не проводив, хоча на рибальських тонях стерлядь впродовж останніх років потрапляє у неводи постійно. Та рибалки не поспішають оприлюднювати ці дані, оскільки їм це просто невигідно – вилов можуть зупинити рибінспектори, аби не створювати загрозу «червонокнижному виду». Тож для того, аби визначитися, чи можна ловити стерлядь, чи ні, і в яких саме кількостях, владі й ученим мужам потрібно буде, за оптимістичними прогнозами, від двох до трьох років.
— Одне – припускати можливість природного нересту у Дніпрі, і зовсім інше – мати підтвердження факту того, що цей нерест справді проходить, дані про виживання отриманого таким чином потомства. Для цього необхідне проведення контрольних ловів навесні, ґрунтовні дослідження. Саме вони, і тільки вони повинні стати аргументами для науково-біологічного обґрунтування доцільності вилучення стерляді з Червоної Книги України та відкриття її промислового лову. Такого обґрунтування наразі не маємо, — зазначив старший науковий співробітник Інституту рибного господарства (Київ), кандидат біологічних наук Костянтин Гейна.
Вклали мільйони – час говорити про віддачу
Так чи інакше, але рибоводи та науковці сходяться на одній думці: цю роботу треба починати зараз, щоб не затягувати її на невизначений термін. Адже платники податків щороку віддають мільйони на відтворення популяції «царської риби», і їхнє право задавати питання про віддачу від цих коштів. Як-не як, її випуск у пониззі Дніпра триває: лише минулого літа осетровий завод імені Степана Артющика поповнив її популяцію ще 1 мільйоном 617 тисячами особин молодих стерлядок. Та ще й двадцять тисяч особин випустили у Канівське водосховище.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.